безконтактний

-а, -е.

1) Який здійснюється на відстані, без безпосереднього контакту з об'єктом (про вимірювання, діагностику).

2) Такий, у якому відключення або переключення струму в електричному ланцюзі відбувається без механічного замикання, розмикання контактів, стрибкоподібною зміною опору.